Код професії: чим займається бізнес-аналітик і як ним стати
Business Analyst (ВА) — це фахівець, який відповідає за збір, аналіз та інтерпретацію складних наборів даних, щоб допомогти компаніям ухвалювати обґрунтовані рішення для ведення бізнесу.
За даними всесвітньої мережі з пошуку зайнятості Indeed, у США такий спеціаліст у середньому заробляє $83 тис. на рік, а у топових компаніях — $100–126 тис. В Україні, за статистикою DOU, медіанна місячна зарплата Business Analyst станом на грудень 2022 року становила $2250.
Посада бізнес-аналітика доволі популярна на ринку, на цей момент на DOU відкрито 174 вакансії, переважно у Києві або віддалено.
Ми поцікавилися у людей, які мають великий досвід у сегменті бізнес-аналітики, про те, чим займається спеціаліст на такій позиції, які знання йому потрібні, які є переваги й недоліки професії та як стати BА.
Наші співрозмовники: бізнес-аналітики Христина Станкевич, Святослав Пенгрин, Анна Шведова, Юрій Гончарук, Дмитро Липовець, Анастасія Коваль, Ксенія Зінкова, Микола Махров і Валерія Коломієць. Микола та Валерія є також лекторами онлайн-університету Choice31, а Юрій та Дмитро навчають бізнес-аналітики в IAMPM.
У статті розглянемо такі питання:
— Хто такий Business Analyst і чим він займається.
— Як потрапили у професію.
— Які знання та досвід потрібні Business Analyst.
— Як стати Business Analyst.
— Які книжки почитати майбутньому Business Analyst.
— Етапи роботи над проєктом. Різниця між роботою в аутсорс-компанії, на аутстафі та у продуктовій компанії.
— З чого складається робочий день Business Analyst.
— Плюси та мінуси професії.
— Найскладніший і найцікавіший проєкти.
🧐 Хто такий Business Analyst і чим він займається
Бізнес-аналітик — це посередник між бізнесом і командою розробників. Його функції можуть відрізнятися залежно від розміру компанії, величини і тривалості проєкту.
Є шість сфер завдань BA, які перетинаються:
- комунікація з клієнтами та стейкхолдерами для визначення бізнес-потреб, збір і аналіз вимог;
- документування вимог і відстеження змін;
- стратегічний аналіз, який передбачає занурення у бізнес клієнта;
- проєктування рішень під час спільної роботи з командою розробників з урахуванням бізнес-процесів клієнта;
- планування власних завдань і завдань команди розробників, відстежування результатів;
- оцінювання рішень.
Ілюстрація завдань бізнес-аналітика: BABOK
Дмитро: BA — це фахівець, який будує зв’язок між бізнес-замовником і технічною командою. Він має добре розуміти нішу клієнта, поняття, якими той оперує, його бізнес-процеси та потреби, обмеження, які накладаються на продукт. Володіти технічними тонкощами всіх етапів реалізації ІТ-проєкту, розмовляти з розробниками мовою технологій, вміти аргументувати вимоги до них, базуючись на потребах клієнта.
Залежно від особливостей проєкту та уявлення топменеджменту щодо ролі бізнес-аналітика у своїй компанії його обов’язки можуть варіюватися. ВА може частково займатися дослідженнями, управлінням командою, побудовою процесів чи продажами як консультант.
Юрій: Бізнес-аналітик збирає і виявляє вимоги до майбутнього продукту або функціоналу, після чого перекладає їх зрозумілою для команди розробників мовою. Тобто, з одного боку, BA розуміє, як формуються бізнес-моделі, знається на економіці, пріоритетах бізнесу та взаємодіє з клієнтом. З іншого — має технічну експертизу.
Христина: BA створює документацію проєкту, комунікує зі стейкхолдером і командою, веде дашборд (Jira, Asana тощо). Такий фахівець розуміє початковий і фінальний етапи рішення, запит замовника, логічно та детально описує всі функції, механізми майбутнього продукту. Кожен BA має бути готовий до величезної кількості нарад, які він найчастіше й організовує.
💼 Як ви потрапили у професію
Христина: У мене був попередній досвід у сфері ІТ, зокрема, диджитал-маркетингу. Я розумілася на комунікаціях і документуванні процесів і дуже хотіла поринути в дослідження проєктів. Тому вирішила відіслати резюме в одну з найбільших ІТ-компаній — SoftServe. Успішно пройшла всі інтерв’ю і працюю тут уже два роки.
Анна: Я шість років вивчала інформаційні технології в Харківському політехнічному інституті й отримала першу роботу за програмою переддипломної практики. Спочатку об’єднувала ролі проджект-менеджера та бізнес-аналітика, потім сфокусувалася на BA.
Святослав: До того, як стати бізнес-аналітиком, два роки працював бухгалтером. Свічнутись в IT мотивували друзі, багато з яких працює у цій сфері. Спершу вирішив розібратися, які є спеціальності, і зупинився на нетехнічних — дата- і бізнес-аналізі. Подивившись вебінари про кожну з професій, обрав BA. У травні 2022-го, уже після повномасштабного вторгнення, пішов на курси в SoftServe, а у серпні став шукати роботу. Після дев’яти співбесід і багатьох тестових завдань у листопаді нарешті отримав офер і свою першу роботу бізнес-аналітиком — у SMIDA.
Юрій: Свою кар’єру в ІТ я будував як Automation QA. Далі перейшов у бізнес-аналіз. Такий перехід досить поширений, оскільки тестувальник добре знає продукт, спілкується з командою розробки та замовником. До того ж технічний бекграунд допомагає в роботі бізнес-аналітика.
Дмитро: Я ніколи не думав, що стану ВА. Коли починав свій шлях в ІТ, я був Research Analyst і планував будувати кар’єру розробника або тестувальника. Кодування давалося легко, але я швидко втрачав інтерес. Тому вирішив спробувати себе як Business Analyst, тим паче, що деякі завдання у цих професіях збігалися. Як Research Analyst я багато комунікував з різними людьми щодо доменних знань та обовʼязків співробітників. Це мені гарно вдавалось.
Це було 6–7 років тому, коли роль ВА тільки зароджувалася в Україні. Тоді майже не було курсів і вакансій. Я витратив понад рік на те, щоб прочитати профільну літературу, провалив понад 12 співбесід і зробив купу висновків, доки не знайшов свій перший проєкт у невеликій компанії, що займалася інтернет-магазинами.
Ксенія: Я починала свій шлях у бізнес-аналізі з курсів при компанії Netcracker, які були розраховані на підготовку ВА з нуля. Хоча у мене вже був некомерційний досвід роботи з формалізацією вимог і прототипуванням, курс дав добру базу і розуміння, як і куди розвиватися далі у бізнес-аналізі.
Курси складалися з лекцій (3 місяці) і практичних тренінгів. Ще місяць ми працювали над проєктом у невеликій команді під менторством. Вже на етапі перших виконаних завдань на проєкті мене запросили на співбесіду, хоча це мало статися після його захисту. Наскільки я знаю, офер отримала більша частина кандидатів, що проходили курс разом зі мною. Тобто усі, хто у цьому був зацікавлений і доклав зусиль.
Микола: Я хотів бути проджект-менеджером і вже працював на схожій посаді. Але під час роботи почав цікавитися бізнес-аналізом. Поштовхом стати BA були неефективні бізнес-процеси замовника, які я став налагоджувати. Так поступово і перейшов на цю позицію у двох нових його проєктах.
Валерія: Я світчерка і потрапила в ІТ після 30. До цього працювала технічною дизайнеркою у важкому машинобудівництві. Ця сфера дуже консервативна, а мені хотілося чогось більш сучасного та динамічного. Стала приглядатися до інших варіантів, і коли пішла в декретну відпустку, з’явився час повчитися. Спершу професію BA я не розглядала просто тому, що не знала про її існування. Чотири роки тому аналітиків було дуже мало.
Коли прийшла на співбесіду на посаду проджект-менеджера, мені запропонували спробувати себе аналітиком. Попередній досвід виявився релевантним: я працювала в проєктній сфері, мала справу з технічною документацією, ескізами. І моя порада іншим світчерам: не треба думати, що в ІТ ви все починаєте з нуля. Проаналізуйте свій бекграунд.
🧠 Які знання та досвід потрібні Business Analyst
Найперше, чого очікують від BA, — високий рівень розмовної англійської, знання бізнес-аналізу та вміння спілкуватися з клієнтами. Важливо мати аналітичні навички, знати методології Agile, Scrum, Kanban, вміти проводити фасилітації, створювати презентації, документацію для команди та клієнта (детальні User Stories, Use Cases), добре володіти офісними інструментами, знати моделювання бізнес-процесів (BPMN, UML) тощо.
Дмитро: Я виділяю п’ять груп навичок BA: Core, Hard, Soft, Tech, Business Domain skills. Технологічні навички багато в чому базуються на хардових і залежать від технологій, які використовують у конкретній IT-компанії.
Core skills: структурування інформації (пошук, обробка, аналіз), широкий кругозір і «зібрана валіза» технік і моделей, вміння їх правильно обирати, вміння розв’язувати конфлікти, вчитися та вибудовувати власну стратегію розвитку, критичне мислення, системне мислення. Важливо розуміти, що команда фахівців, бізнес-клієнтів, сторонні стейкхолдери — це різні системи з власними процесами. Завдання BA — розібратися в цьому й об’єднати в єдину велику надсистему.
Hard skills: розуміння аналітичних підходів до роботи, знання інструментів бізнес-аналізу (Visio, Excel, Confluence, Jira, Balsamiq, SQL), підходів й інструментів управління проєктами (Agile і Scrum, канбан-дошки, ретроспектива, діаграма Ґанта й інші PM-інструменти), методик і методів розробки, етапів життєвого циклу ПЗ, планування та модерація комунікаційних сесій.
Tech skills: Перегукуються з хард-скілами і залежать від технологій, які використовують у компаніях. Потрібні як бонус, що дасть більшу гнучкість і незалежність. Не забувайте, що деякі проєкти можуть не мати інтерфейсу і базові технічні навички стануть у пригоді.
Business Domain skills: ВА не може бути експертом в будь-якому домені, але він повинен мати здібності швидко вчитись і розбиратися у різних доменах.
Soft skills: З часом і досвідом стають найважливішими в арсеналі ВА. Вміння працювати в команді та знати сильні й слабкі сторони кожного спеціаліста, шукати конструктивні підходи до клієнта, стейкхолдерів. Це навички активного слухання. Гнучкість мислення та адаптивність поведінки. Здатність давати зворотній звʼязок і будувати міцні відносини з усіма стейкхолдерами.
Микола: ВА точно має любити спілкуватися. Щоб потім це зненавидіти [усміхається]. Серед інших софт-скілів важливо мати емпатію, вміти системно та креативно мислити, швидко адаптуватися до різних обставин.
Серед хард-скілів назву англійську на рівні Intermediate+, знання SDLC і розуміння базових понять в ІТ-сфері, сучасних методологій щодо роботи з вимогами. BA повинен вміти описувати та аналізувати бізнес-процеси за стандартом BPMN (хоча б), користуватися найбільш поширеними інструментами в роботі кожної ІТ-команди (Slack, Jira, Confluence, Figma тощо). Хоча останнє можна вивчити і в процесі.
🧑🏻💻 Як стати Business Analyst
Досвічені BA рекомендують спершу зрозуміти, що це за професія, і для цього послухати вебінари досвідчених бізнес-аналітиків (наприклад, Кирила Белявського), подивитися рубрику на DOU, глянути YouTube-курс з бізнес-аналізу для початківців.
Святослав: Подивіться вебінари про цю професію, почитайте загальні статті. Після цього варто обрати курси — щонайменше на три місяці, де викладачами є бізнес-аналітики з великим досвідом роботи.
Також початківцям раджу дивитися ютуб-канал Badass BA. І навіть після отримання першого оферу продовжувати читати книжки та форуми, щоб розширювати базу знань.
Валерія: Є хибне уявлення, що зараз в інтернеті є купа інформації, яка допоможе освоїти все. Але коли починаєте вчитися, на вас сиплеться інформація, яка часто суперечить одна одній, і новачку складно з цим розібратися. Я б радила скористатися курсами. Не для того, щоб вони всього навчили (будемо чесними, жодні курси не навчать всього за 2–3 місяці), а щоб отримати знання в структурованому вигляді. Далі зможете розширювати їх самостійно.
Анна: Всі мої знайомі колеги навчалися на цю спеціальність. Тому випадки, про які знаю, це університет — робота для досвіду — нормальна робота.
Юрій: Щоб вирости в бізнес-аналітика, потрібно зрозуміти роль BA у продуктовій компанії (де у фахівця є весь спектр обов’язків, в аутсорсі частину роботи аналітика вже може виконати клієнт — ред.). Також важливо визначити свої компетенції і порівняти з матрицею компетенцій BA. Іноді одне вміння (наприклад, володіння англійською або знання якогось домену) може стати вирішальним. Якщо чогось не знаєте чи треба підтягнути — пройдіть відповідне навчання.
Микола: Щоб стати бізнес-аналітиком, найперше потрібно здобути базову освіту. Найкраще відразу пройти базовий курс з BA (від Choice31, SoftServe тощо). Це дасть беззаперечну перевагу на будь-якій співбесіді. Читайте профільні статті на DOU чи сайті «Про бізнес-аналіз українською». Це необхідно, щоб почути різні точки зору і сформувати загальну картину для себе.
Проведіть скринінг власних навичок. Подивіться вакансії джуніор бізнес-аналітика та проаналізуйте хоча б 5–10 з них, щоб з’ясувати, чого хочуть від вас потенційні роботодавці. Спробуйте послідовно прокачати себе в цих напрямах.
Підготуйте CV і мотиваційний лист. Перегляньте на DOU ІТ-компанії, оберіть 10–20, які вам подобаються, і напишіть персоналізованого листа, чому хочете працювати з їхньою командою і чого вам вже вдалось досягти (наприклад, скільки ви часу на тиждень витрачаєте на навчання). Відправте листа разом з резюме. З таким підходом пов’язано більшість успішних джоб-оферів, про які я знаю.
