Про комунікації. Або «Заведіть, будь ласка, CRM»

CRM, чи не CRM — ось в чому питання.

Отримала задачу, працюю. Дзвінок.
Колега А: Мені передали, що треба так зробити, врахуй, будь ласка.
Я: Ок.
Дзвінок.
Колега А: І ще ось…
Я: Ок
Дзвінок.
Колега Б: Тобі телефонувала (назвемо її Катя)? Ми тут переграли один момент… (пояснює-пояснює-пояснює).
Я: Ок. Угу. Ага. Так і роблю.
Дзвінок.
Колега В: Ми там щось поміняли. Не знаєш що?
Я: Знаю…

А тепер пропоную План Б. Заведіть. Будь ласка. CRM.

Компанії без CRM — вони як з іншої планети. Витрати часу. Зайві, величезні. Складнощі у комунікаціях — всі або звикають і витрачають на це третину робочого дня, або стомлюються і пропускають інформацію повз.

Здавалося б — що простішого? Поставив задачу, залишив коментарі. Вибрав відповідальних, спостерігачів, додав до неї чек-лист, розподілив роботи у часі. Все! Всі працюють, всі бачать зону своєї відповідальності, оперативно отримують повідомлення про зміни. Можуть ознайомитися, на якій стадії виконання знаходиться певний процес. І не треба для цього телефонувати колезі, відволікаючи його щоразу від роботи.

Подумати тільки — це ж лише мізерна частина можливостей сучасних потужних інструментів. Та дуже помітна, особливо при віддаленій роботі.

Скажете, що карантин скінчиться, всі повернуться в офіси, і нарешті зможуть нормально організовувати робочий процес. Ні, не зможуть. Розпочнуться наради, на яких замість конструктивного обговорення будуть по дві години роздаватися ті ж самі задачі.

Досить полювати на мамонтів 😉 Заведіть. Будь ласка. CRM.